ВизиЯ Точка зрения Страны Чи можлива коліївщина сьогодні і що може її спровокувати - Візія інфо

Що таке коліівщина

Щоразу, коли ми чуємо про Коліївщину, перші асоціації одразу проступають з шевченковою поемою та горою ляхівських (і не тільки) трупів у славному місті Умань.

Поміж іншого це поверхневе уявлення в народі грає на руку тим, хто нині хоче символічно відомстити нащадкам славних лицарів.

250 років коліївщини

Ба більше, звинувачувати українців у всіх гріхах історії недавно взагалі стало трендом як для сусідів, так і для внутрішніх українофобських кіл (якби нас попросили розробити якусь політичну ПРОГРАМУ, то одним з перших кроків було би прийняття закону про українофобію): українці — потомственні убивці, крадії (не тільки газу), ґвалтівники, розбійники тощо. І доки вони ліплять для нас із вами, панове, образ ворогів усього світу — гіршими були тільки німці, доки нарешті не покаялися — згадаймо про те, що ж таке Коліївщина і гайдамаки…

З історичної точки зору, гайдамаччина позначає виключно повстанський рух ХVIII століття, хоча ми, українці, внутрішньо відчуваємо, що гайдамацтво — це не стільки історичне явище, як перманентний екзистенційний стан кожного українця у будь-якій незрозумілій та нав’язаній ззовні ситуації.

На ту мить, під ігом Барської конфедерації, ми просто не мали іншого шляху для власної політичної репрезентації, коли місцеві сановники на перше місце виставляли інтереси зовнішнього пана. Інтереси Москви, Варшави… чи Вашингтону? Хіба не актуально?

Що таке коліївщина?

Ані московит, ані поляк ніколи не визнає своєї провини у знущанні над українським народом. Ані за Голодомор сто років тому, ані за інші епохи.

Ніхто не виплачуватиме нам репарацій та не підгавкуватиме на засіданнях ООН. А історична правда, вона є гіркою: після переселення значної частини населення з Правобережжя на Лівобережжя з ініціативи Петра І, поляки почали ще більше знущатися над місцевим населенням: панське свавілля щодо селян, зневага до їхніх прав і привілеїв, що були здобуті кров’ю минулих повстань, орендатори ізвєстной національності й магнати, релігійне переслідування з боку католиків…

Ба більше, поляки забрали в українців навіть право на виготовлення горілки. Ні король, ні козацтво вже не були в силі допомогти селянам, тож ті власноруч взялися до боротьби за своє власне існування.

Чи невже сучасні нові українці думають, що селяни просто по пріколу, через архаїчну ксенофобію та забобони з доброї волі здійняли на державу вила й ножі? Повстання повторювалися неодноразово, бо будь-яка боротьба потребує часу: гайдамацтво ширилося просторами України протягом всього ХVIII століття; аж до Першого поділу Польщі в 1772 році — і чи не гайдамацьких це, зрештою, рук діло? Як писав Шевченко:

Гомоніла Україна, Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами Текла-червоніла

Очевидно, що кульмінаційним етапом всього гайдамацького руху була саме славнозвісна Коліївщина: кількасот гайдамаків винищили понад 10 тисяч представників чужинницьких еліт — фінансових, політичних. Та навіть ці смерті, котрі нині новоукраїнське лобі намагається сакралізувати як «жертв нацистського погрому», були краплею в океані тої жорстокості, спричиненої до українців.

Повторимо Коліївщину! Мітинг Національного Корпусу в Києві

Мало хто згадає про Барську конфедерацію 1768 року, коли польська шляхта від безкарності й свавілля почала плюндрувати українську землю: сотні спалених церков, розорених монастирів, репресії й утиски селян, масові страти православних священників. Не дивно, чому повстання почалося біля монастиря… Повстанці, слідуючи давній українській традиції, освятили зброю, аби тим самим затвердити свою волю у цій боротьбі: 18 людей із Максимом Залізняком вмить підняло всю Україну.

Уже в червні 1768 року гайдамаки в кількості двохсот людей взяли штурмом укріплене місто Балта, де ховалося пів тисячі польської шляхти – вони не мали шансів. Паче тоді навіть турки з татарами відчули на собі гнів гайдамаків, коли напали на козацьку заставу. Фортеця падала за фортецею, а місто — за містом. Невже гнів селян настільки страшний для розбещених занепадницьких еліт?

То була справедлива народна реакція на свавілля й беззаконня чужиців. Ну а ми сьогодні, знекровлена корупцією, ксенофілією, війною (і забороною на право воювати) нація — чого ж хочемо ми?