ВизиЯ Точка зрения Страны Не виключено, що УЄФА примусить Україну не випустити частину вболювальників на ЧМ 2020

Про гасла, пісні, УЄФА і чиновників

Член комітету Держдуми з фізичної культури, спорту, туризму і у справах молоді Дмитрій Свищев закликав не пускати на матчі українських фанатів, які під час гри з Північної Македонією скандували "Путін - х#йло", чим нібито образили Володимира Путіна.

Українські вболювальники на ЧМ 2020

Після того, як УЄФА заборонила українські національні гасла «Слава Україні!» та «Героям Слава!», буде дуже дивним, що наша футбольна збірна проведе наступні матчі при повних трибунах.

І не тому, що міжнародні чиновники охоче беруть хабарі, - неважливо від кого, - а тому, що наші функціонери миттєво виконують всі забаганки ще до офіційного чи судового рішення. Приклад — Андрій Шевченко, який покірливо наказав замалювати написи “Слава Україні!” та “Героям Слава!” відразу як тільки Москва на всю Європу заскавчала про “відродження українського нацизму”.

Я також не здивуюсь, якщо за сприянням відомства Павелка та персонально Шевченка, вболівальників української збірної “зачистять”, і на третю гру поїдуть “свої”, чинуші, щоб потім прошопінгутися в елітних супермаркетах.

Просто тому, що атмосфера “какая разніца” панувала в нашому футболі задовго до перемоги Зеленського. Вони думають, нібито Україна — це лише територія, де оформляються корупційні угоди. І звідки в приватну кишеню викачуються державні кошти, тобто гроші платників податків.

Футбол ніколи не був бізнесом, бо й бізнесу в Україні не існує. Є лише домовленості та схеми, до яких інколи підключають гравців. Обрані, як той же Шевченко, згодом отримують статус партнера Системи. Але для цього потрібно прогнутися своїм, щоб згодом заскочити в потяг, керований більш досвідченими дядьками. Розрахунок дуже конкретний — спонсори, лобісти рекламні бюджети. Десятки мільярдів євро.

За можливість відкусити такого пирога замалюєш все, що завгодно, не тільки національні гасла.

Але якби тільки “какая разніца” та корупція. Футбольний чемпіонат в Україні знищений. Кількісний склад чемпіонату змінюється кожного року, як і самі команди, не зважаючи на результати самого чемпіонату. Аби задовольнити інтереси двох домінантів — київського “Динамо” та донецького “Шахтаря”. Все інше — так, фон, що постійно змінюється.

Звичайно, без внутрішньої конкуренції, в тому числі бізнесової та олігархічної, розквітає корупції та позаштатні домовленості. Гра не важлива — важливий перерозподіл коштів, зокрема, корупційних.

А свої зі своїми завжди домовляться. Всі ж пам’ятають Суркісів, шуби та вдячних європейських чиновників і суддів. Самі ці господа започаткували процес розбещення функціонерів УЄФА. А зараз ми отримаємо результат, який заслужили: змінювати владу необхідно і в державі, і в таких псевдогромадянських структурах, як ФФУ та українська асоціація футболу.

Або примусити Суркісів та Ахметов занести пару десятків пластикових карток в потрібні швейцарські кабінеті.

Інакше доведеться не тільки змінювати форми та повертати вже куплені білети.