ВизиЯ Точка зрения Политика Зеленському наплювати на закон про декомунізацію - Ірина Геращенко

Зеленському наплювати на закон про декомунізацію

Гіршої реклами для юридичного факультету Криворізького університету, аніж їх випускник Зеленський, важко уявити.

В інтерв’ю пропагандистці олігархічного каналу він публічно наплював на закон про декомунізацію, заявив, що не проти вулиці Жукова у Харкові.

Зеленський виступив про декомунізації

А чого ще очікувати від людини, яка, як і Путін, ностальгує за совком.

Наступний етап - повернення вулиць Леніна - Сталіна?

Очевидно, що в такий незаконний популістський спосіб Зеленський хоче сподобатися певній частині харківського електорату напередодні мерських виборів, аби ті підтримали потім кандидата від слуг.

Патріотична частина Харкова обурена. Моя колега по фракції Ірина Фріз на своїй сторінці в фб справедливо зазначає, що Зеленський - ще й двієчник в історії.

Ось її допис: «Зеленський заявив, що питання перейменування вулиць має йти еволюційним шляхом, а вирішувати як назвати ту чи іншу вулицю має місцева громада.

Він закликав не робити з різних героїв політичне питання.

За його словами, всі імена, які залишаться в історії, вони залишаться, якісь імена будуть точно стерті.

У зв’язку з цим, маю зазначити, що процес декомунізації – це не вітчизняна знахідка. Це рішення, що приймалося європейськими країнами, що зазнали на собі репресії комуністичних режимів.

І це свідомий вибір суспільства, що засуджує наругу над правами людини, свободою слова, правом вибору. Тому декомунізація – це передусім політичне питання. Так само, як і заборона нацистських символів.

Назва вулиць – це в першу чергу політичне питання, адже визначає ставлення влади до певних проявів та дій осіб.

Наприклад, зараз в окупованому Сімферополі є вулиця Олександра Захарченка. І це – політика.

Згідно з останніми опитуваннями 56% росіян вважають Сталіна великим вождем. І щоб імена радянських катів не з’гадувалися у назвах вулиць, декомунізація є важливою для України.

  • В Угорщині у 2000 році введена кримінальна відповідальність за використання комуністичної символіки.
  • В Литві кримінальна відповідальність за публчну підтримку, заперечення радянських злочинів, а також демонстрацію символіки була введена у 2010 році.
  • В Молдові заборону на використання радянської символіки була введена у 2012 році.
  • У Польщі закон про декомунізацію вступив в силу у 2017 році.

Декомунізація в країнах Східної Європи запозичена з процесу денацифікації, що була запроваджена після краху Третього Рейху.

Для мене не є новиною, що пан Зеленський, попри деякі особисті характеристики, що мали б визначати його конфлікт з радянським минулим, є досить «ватним» та ностальгуючим за Союзом. Втім, позиція Президента України не може суперечити позиції українського законодавства, що висловлюється з приводу декомунізації досить чітко.

Саме тому, я вважаю, що заяви Зеленського з приводу декомунізації в місті, що знаходиться в 20 кілометрах від кордону з Росією, несуть пряму загрозу національній безпеці держави і є ознакою правового нігілізму, що панує на Банковій.

Цілком зрозуміло, що мотивом Зеленського було чергове загравання з електоратом. Втім, він, за браком знань, не розуміє, що наслідком таких заяв може бути посилення нарративів та підривних операцій Росії, де Радянський Союз вважається еталоном системи правління та побудови соціальних відносин.»