ВизиЯ Точка зрения Политика Шашлики та обрані журналісти навколо Зеленського свідчать про наближення виборів

Пікнік на узбіччі для обраних журналістів

Вже котрий день блогери та фб-аналітики обговорюють, чому Зеленський запросив на шашлики одних журналістів, а інших проігнорував. І за якими критеріями роздавалися запрошення на президентське свято свободи слова та персональної лояльності.

Зеленський пригостив журналістів шашликом

Да майже за звичайними для зекоманди критерієм — рівень капіталізації ЗМІ та кількість читачів-глядачів. Інформація — товар, тим більше якщо вона має рекламний, піар-контекст. Муждабаєв правильно каже: дно журналістики. Жерти м'ясо прийшли не журналісти, а пропагандисти. Це була бізнес-тусовка, де великі медійники вирішили для себе всі складні питання взаємовідносин із зеленою владою.

Перш за все — визначені кордони свободи слова. Про “слуг” можна говорити все, що завгодно, але в межах загальної поваги, бо влада; і не чіпляти деяких персонажів, близьких до президента. Сам “цар”, як любить себе називати Зеленський, виноситься за рамки критики — бо святий. Для відповідної картинки раджу звернути на пости в фб-групах, де ВАЗ подається взагалі як новий Христос. А бога, як відомо, критикувати аморально і незаконно.

Прихильники Зеленського зображають президента у вигляді Христа

Другий момент — збір одіозних фігур схожий на формування найближчого кола, що висвітлює діяльність “першого”. Технологія абсолютно російська та ФСБшна. Подібне коло, так званий президентський пул, вертиться навколо іншого, кремлівського імператора, прославляючи геніальність московського вождя. Буду не дуже здивований, якщо раптом Зе відмінить всі свої нечасті прес-конференції, але при цьому виділить свого прес-секретаря на оперативну телефонну лінію, скажімо так, на п’ятничний вечір. З правом допуску для обраних. Приблизно з того ж манкуртського кола пропагандистів, що жерли шашлики за 1,5 мільйони державних коштів.

Третій момент — зараз хлине два потоки негативної інформації. Один спрямований на традиційні ЗМІ — інтернет, паперові видання (які ще залишились), ТБ і радіо. Президентській команді незручно з ними працювати, тим більше що вони загалом належать олігархам, які точно не в захваті від ідеї їх розкуркулювання. Ніхто з Вована робити олігарха, бодай хоча б надбагату людину, не збирається. Так що краще працювати з окремими псевдожурналістськими персонажами, ніж витрачати час на приборкування непокірних змі.

Інший потік направлять на “ворожих” ЛОМів та, звичайно, громадські організації, попутно використовуючи “корисних ідіотів” зі складу націоналістів. Шизофренічний, з точки зору здорового глузду, ореол “соросят” в громадській свідомості вже закріплений. Тепер, бажає того ВАЗ чи ні, Україну системно розділять на дві ворогуючі партії — справжніх українців (за Зе які) та “порохоботів”. Без прямої прив’язки до рейтингів та реальних поглядів окремих споживачів політичних новин. При цьому вже широко використовується цілком більшовицький принцип — хто не з нами, той проти нас.

Одним словом, зекоманда створює передвиборчу агітаційну інфраструктуру на наступний електоральний цикл. Парламентські та президентські кампанії дуже скоро.