ВизиЯ Точка зрения Политика Підсумки перемовин Зеленського та Байдена. Зовнішньополітичний прорив?

Підсумки перемовин Зеленський-Байден

Зустріч між президентами Володимиром Зеленським та Джозефом Байденом відбувалася на фоні очікування Києвом додаткової військової допомоги та запрошення до НАТО. Або хоча б надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО.

Перемовини Байден Зеленський

В цьому відношенні візит Зеленського в США можна вважати вдалим, вважаючи на підписання широкомасштабної угоди про військово-технічну допомогу. Не членство в НАТО і не основний союзник, але це максимум, на що можна розраховувати в геополітичній ситуації, що склалася на даний момент.

А ситуація станом на початок вересня 2021 року така: менш ніж за два тижні Росія та Білорусь підпишуть договір про більш тісну інтеграцію, який передбачає розташування російських військ на північних кордонах України.

Це означає, що наша країна попадає в геополітичну пастку, якщо не котел: біларуський, харківський, ростовський, кавказький, кримський та придністровський напрямки фактично не залишають шансу на мир. Війна стає неминучою, до того ж на три фронти: північний, східний та південний.

Думається, в команді Зеленського це вже прекрасно розуміють, а тому вживають неймовірних зусиль по відновленню трансатлантичного співробітництва. Втеча від Заходу припиняється. Це що стосується пріоритетів зовнішньої політики України.

Світогляди та інше

Тепер що стосується зустрічі Байден-Зеленський. Американський президент підтвердив, що США продовжують "твердо дотримуватися суверенітету та територіальної цілісності України та нашої підтримки євроатлантичних прагнень України". Нічого нового, але відомо, що були задекларовані спільні цілі щодо низки питань, включаючи демократію та права людини, зміну клімату, боротьби з пандемію COVID-19 та захисту від агресії Росії.

Інакше кажучи, тільки від конкретних дій Києва залежить обсяг та філософія підтримки Вашингтоном. Буде знову геополітичний ухил в бік РФ — підтримка пропорційно зменшиться. Зеленського підвісили на гачок.

Вражає й тональність, з якої виступила Адміністрація Джо Байдена.

"У XXI столітті націям не можна дозволити переривати кордони силою. Росія порушила це основне правило в Україні", - йдеться у заяві американців.

І далі:

"Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають передбачувану анексію Криму Росією".

Інакше кажучи: будьте в фарватері американської політики, і нічого страшного не трапиться. Тим більше, за словами Байдена, США та Україна "мають подібну систему цінностей".

"Успіх України є центральним у глобальній боротьбі між демократією та самодержавством", - говориться вже у спільній заяві.

"Коли ми разом вирішуємо цей виклик, ми стоїмо пліч-о-пліч, оптимістично ставимось до наших амбітних спільних цілей щодо просування демократії, забезпечення справедливості, підвищення процвітання та зміцнення безпеки України".

Тут треба розуміти: американці, на відміну від росіян, не мислять категоріями геополітики, тим більше геополітики Маккіндера чи Гаусгофера, вони зосередженні саме на просування цінностей демократії та зміні інституційного дизайну на користь республіканської форми правління. Саме так потрібні розцінювати офіційну позицію Вашингтону. Ми же, в свою чергу, мусимо відштовхнути від себе російські політичні стереотипи, московсько-імперське сприйняття навколишнього світу. І це дійсно глобальна проблема для українців.

На що даються гроші

Давайте будемо чесними і не літати в хмарах. Америка ніколи не погодиться на широкомасштабне фінансування сфери безпеки, якщо не буде впевнена в трьох речах: перше — гроші не вкрадуть; друге — іншого способу, окрім військового стримування Росії, не існує; сама Україна має прагнути до політичних та інституційних змін. Жахливого 20-річного досвіду Афганістану їм вистачать.

На що американці дали гроші Україні

Якщо народ не хоче становитися громадянами, то ніякі фінансові вливання не допоможуть.

Тому поки що американська допомога розподілена на наступні напрямки (в млн. Долл. США):

Таким чином, своє бачення загроз національної безпеки США продемонструвало доларом: для Зеленського зараз головне демократія, але не російська загроза. З Кремлем Захід справиться сам, без київської допомоги. Авжеж членство в НАТО — це перш за все демократичні стандарти, чистка від корупції та реформа української армії, яка за стилем свого управління залишається радянською.

Суперечки

В принципі, успішність перемовин Зеленський-Байден можна детінувати тією обставиною, що український лідер почав сперечатися зі своїм американським колегою. Володимир Зеленский спочатку не погодився з коментарями Байдена про те, що країні потрібно "очистити корупцію", а потім вже думати про можливе членство в НАТО. Більше того, Володимир Олександрович заявив, що “моя команда подолала корупцію”.

Перемовини Зеленського в Вашингтоні

Також він критично оцінив рішення адміністрації Байдена не блокувати будівництво російського газопроводу "Північний потік -2"до Німеччини, мотивуючи свої слова втратою $2 млрд. бюджетних коштів. Хоча відомо, що Україна в останні роки тільки від it-індустрії отримує $6-7 млрд. державних надходжень.

Що у підсумку:

Зеленському вдалося здійснити нечуване і прорвати дипломатичну блокаду. Більш того, він став третім лідером — після Ангели Меркель та Світлани Тихановської- який побував у Білому домі часів Джозефа Байдена.

Але в американській адміністрації пам'ятають зв'язки Трампа, Джуліані і Зеленського. А тому йому натякли: підтримуємо Україну, а не Володимира Олександровича.

З тим після 2 годин перемовин і розішлися.