ВизиЯ Точка зрения Политика В документах НАТО нічого не сказано про надання ПДЧ Україні

Ніхто надавати ПДЧ не збирається

В понеділок, 14 червня, Зеленський у своєму твіттері повідомив, що Україна стане членом НАТО. Що правда, то правда. Колись. Але наші вітчизняні ЗМІ підхопили цю новину і рознесли її по всіх хатах: Альянс затвержив можливе надання ПДЧ для нашої країни.

НАТО надає ПДЧ Україні

Ключове слово тут — “можливе”. Воно означає, як в старому анекдоті, 50-відсоткову вірогідність отримання процедури з набуття членства в панічно-атлантичному союзі: або так, або ні. Іншими словами, вчора нічого не відбулося, крім пафосної заяви зепрезидента. Як завжди, протягом останніх двох років.

Більш того, якщо ми почнемо власне розслідування, звідки взялося це твердження, то вияснитися, що воно пролунало під час розмови Зеленського та британського прем’єра Бориса Джонсона, де останній якраз, підтримуючи Україну, заявив про високу ймовірність членства в НАТО після проходження ПДЧ.

Навіть в спільному комюніке країн НАТО сказано наступне, читаємо п. 69:

“Ми повторюємо рішення, прийняте на Бухарестському саміті 2008 року про те, що Україна стане членом Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ) як невід’ємною частиною процесу; ми підтверджуємо всі елементи цього рішення, а також наступні рішення, включаючи те, що кожен партнер буде оцінюватися по суті”.

Інакше кажучи, ніхто ні про що не домовлявся і не домовляється. Рішення вже давно прийняте, але воно було було заморожене внаслідок негативної коабітації Ющенко-Тимошенко кінця нульових, а згодом перемоги на президентських виборах Віктора Януковича і розгортання російсько-української війни.

Тепер питання до наших аналітиків: шановне панство, а хто буде приймати в НАТО воюючу країну? Звичайно, багато конфліктів в середині НАТО теж заморожено. Класичний приклад — Туреччина та Греція, що ворогують між собою. Але замороження відбулося саме після того, як обидві країни вступили до НАТО. Хто зараз надасть членство НАТО РФ, особливо після того, як Москву та путінський режим оголосили безпековою загрозою номер 1 у світі?

Так що Україні ще належить доводити своє право на ПДЧ, особливо після того, як Київ офіційно запросять в Брюссель на консультацію високого рівня. А поки що Зеленський діджиталізує Альянс у своєму твіттер-акаунті. Це єдине, на що він здатний.

Далі, читаємо те ж саме комюніке, той же пункт 69:

“Ми твердо підтримуємо право України самостійно визначати своє майбутнє та зовнішньополітичний курс без втручання ззовні. Щорічні національні програми в рамках Комісії Україна-НАТО (NUC) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна здійснює реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках NUC, для досягнення своєї мети - впровадження принципів і стандартів НАТО”.

Спеціально перекладаю для офісу найвеличнішого: ніхто ПДЧ не давав, користуйтесь тим, що у вас є, а саме — механізмами в рамках Комісії Україна-НАТО. Поки не настане час відповідальності за свої слова і справи. Корупція, стандарти, правова та судова система, демократія та цінності. Саме цінності, Володимире Олександровичу. Ні “какая разніца”, а права, свободи солідарність всіх громадян. Це означає, що навіть без російсько-української війни ніякого ПДЧ, — для цього потрібне царювання права в країні-претендента, з відповідними демократичними процедурами, незалежним судом і виборами, в результаті яких унеможливлюється перемога політичних сил, які виступають проти заявленого курсу на євроінтеграцію. А з українською підтримкою вступу до НАТО в 47-50%, - ну, вибачайте, хлопці. Якщо у вас не 80-90% на восьмому році війни, то про який ПДЧ ви говорите?

Власне, про це й каже президент США Джо Бапйден, якого наші патріоти записали в майже зрадники: Україна не має дозволу на вступ в НАТО. Але:

"Тим часом ми зробимо все можливе, щоб заставити Україну продовжувати протистояти російській фізичній агресії".

Великий привіт Зеленському. Ніхто з тобою, друже, мати справу не збирається. Тягнути Захід буде саме Україну, а не любителів “русского міра”, які дорвалися до президентства і будують тут персоналістський режим кремлівського зразку.

Що теж зрозуміло: дядя Вова з червоного Кремля вже всіх дістав. В буквальному сенсі цього слова. Проблема в тому, що такі режими, - фашистські за своєю суттю, - якщо і відходять у вічність, то разом і своїм головним героєм. З державою, яка володіє неконтрольованою ядерною зброєю, ніхто воювати не збираються. Тому включаються інші механізми — санкційні, фінансові, дипломатичні, технологічні у вигляді тотального обмеження на хайтек.

Плюс геополітичні. На жаль для України, яка межує з Мордором. Звідси й ризики тотальної війни. Ніхто Україну не кине, витягнуть за волосся, - бо краще безпековий та санітарний простір, аніж постійно перебувати в стані напіввійни.

Але витягувати будуть країну, державу, а не режим Зеленського. І привчати українців до демократії, права, свобод і цінностей. Негативний приклад Біларусі, яку де-факто абсорбувала Росія, у всіх перед очима. Ніхто допускати аналогічний сценарій тут не збирається.

А тому, хоче того Володимир Зеленський або ні, спочатку пройдуть дострокові парламентські вибори, ліквідується монобільшість. Потім — президентські. Переможе Зе? Не знаю, але кульгавою качкою він буде точно.

Тим більше, що у Вашингтона є свій важіль тиску — Коломойський і справа проти українського олігарха в ФБР. По якій ВАЗ проходить як співучасник злочину. Не як свідок, а саме як злочинець.

Тому йому, як і Валерійовичу, терміново було потрібно президентство. Щоб не сісти за велике шахрайство з американською нерухомістю. От вам вся мотивація Зеленського: він захищає себе і товарища.

Американці витягнуть обох. Справа часу. Питання лише в тому, щоб ця парочка не здала Білокамінній власну країну. Інакше про безпеку на європейському континенті можна забути.

А нам потрібно навчитися обирати по власних інтересах і виходячи з раціонального розуміння політики. Інакше за нас будуть вирішувати хто завгодно. Нам потрібно навчитися думати як громадяни, а не віддані пропаганді телеглядачі.