ВизиЯ Точка зрения Политика Чому Арахамія так швидко полюбив китайських комуністів

Чому Арахамія так швидко полюбив китайських комуністів

Кінець Януковича розпочався з відмови підписати асоціацію з Євросоюзом. Тепер настав час Зеленського. Через тиждень з'ясувалося, що міністр інфраструктури України Олександр Кубраков і міністр комерції КНР Ван Веньтао підписали таємну угоду про оновлення української інфраструктури. Тобто китайці будуватимуть мости, дороги, розв'язки та інше, що раніше проходила під торговою маркою «Велике будівництво».

Арахамія хоче китайський досвід для України

Мабуть, потуги Зеленського і його команди закінчилися, гроші в розмірі $ 1 млрд. розікрали, а пред'явити віруючому в Ze! електорату нічого. На Банковій, мабуть, подумали, що пора б і на Пекіні заробити грошенят, а заодно трошки підтягнути електоральні штанці. У президента, судячи з даних агентства «Рейтинг», нібито все ок, - показник стабільно тримається на рівні 30%, - але зі «Слугою Народу» все набагато складніше: 20% в довгограючій перспективі не той показник, щоб торгуватися про умови дострокових парламентських виборів.

Так на яку операцію пішла Банкова, щоб роздобути китайські інвестиції?

Київ відмовляється від планів участі в міжнародному розслідуванні етноциду уйгурів в КНР, відкликає свій підпис від відповідної угоди (що вже відбулося), а натомість отримує навіть не інвестиції, а кредит під 2% річних. Кредит, Карл! Від китайців, Карл! Тепер розкажіть ро це товаришеві Арахамії, який, розмахуючи своїм американським паспортом, бігає по всіх телеканалах з повними ентузіазму схлипуваннями на адресу КПК і особисто Голови Сі.

На практиці це означає, що пшик під назвою «Велике будівництво» закінчиться передачею китайським братушкам всіх вітчизняних доріг, земель і мостів. А ви гадали, для чого вводилася купівля-продаж землі без законів про приватну власність, судову реформу, земельний кадастр і банк? Думали, заради чистої спекуляції? Але ж ні! Китайцям віддати.

І тут головне питання: а навіщо? І чому пакт Кубракова-Веньтао переховувався цілий тиждень? Адже ми недарма на початку статты згадали Януковича. Тільки Володимир Олександрович, на відміну від Віктора Федоровича, поки від «євроатлантичної інтеграції» відмовлятися не збирається. Поки не «врівноважить» західний, російський і китайський впливи на Банкову. А ось коли вони відчують, що Захід реально відмовляється від України, коли Вашингтон з Брюсселем припинять вимагати реформи, перевиборів Ради і самого президента, тоді вже можна спокійно йти під китайську геополітичну парасольку. Тим більше, що і Пекіну такий маневр досить вигідний: після того, як Лукашенко разом із закладеною їм Білоруссю остаточно ліг під Путіна, Україна здається ще більш ласим шматочком для КПК: транспортний хаб, інфраструктурний зв'язок з Європою, транзити різного рівня, вільний перетік капіталів і робочої сили.

Арахамія зізнався в любові до КПК

Тільки ось китайські комуністи трохи прорахувалися. Це їм вигідна Україна як асоціативний партнер Євросоюзу або навіть член ЄС, але ось для нинішньої влади Захід на три літери не потрібен. Занадто часто пристає, каже незрозумілі слова про якусь демократію і вимагає ті ж реформи. Так робимо ми реформи - розорили Нафтогаз, ліквідували правосуддя, знищили кредитно-банківську систему, викинули на смітник всі державні інститути ... Ну, не розуміє Вашингтон геніального Бубочки, хоч ти трісни ...

А ось китайські товариші молодці. Вони прекрасно себе почувають в корупційному середовищі, порядок люблять (це щоб чужі не крали) і схеми пропонують круті. Без всяких розмов про незрозумілу там демократію, вибори та інституційні перетворення. І під китайським ковпаком можна правити вічно, - тоді ж не скинуть «народного» невдячні 30% «порохоботів». Тому що чесна людина завжди віддана «найуспішнішому президентові України»...

Щоправда, є неприємний геополітичний фон, який знов-таки не враховується великими комбінаторами з зекоманди. 12 липня Зеленський зустрічається з Меркель, в кінці липня - з Байденом. Якщо з Ангелою зустріч скасувати вже не неможливо, то дідусь Джо здатний і ніжкою тупнути, відмовити в аудієнції. Дійсно, про що розмовляти з президентом України, якщо той на початку строго запитує «чому ми досі не в НАТО?», а потім різко розвертається на південний схід?

Якщо Вашингтон відмовить у зустрічі або перенесе її на невизначений термін, це буде означати, що Зеленський остаточно відмовився від прозахідного курсу. Під Росію 95 квартал не піде, - загрожує катастрофічними наслідками, - а ось про Китай українське суспільство заперечувати особливо не стане. Сепаратних переговорів ніхто ніби як не веде...

Однак і тут є заковика. Вашингтону і Брюсселю, відверто кажучи, глибоко начхати на Зеленського. Вони зацікавлені в Україні як в геополітичному плацдармі боротьби з путінським режимом. І кинути зараз всі зусилля по натаскуванню української армії, її переозброєнню, будівництву бази в Очакові ... Не смішіть мої капці. Грошей вкладено досить, щоб не відмовлятися в державі Україна.

Зеленський ж наривається на тісні геополітичні лещата. Тиснути будуть з чотирьох сторін: Вашингтон, Брюссель, Москва і Анкара, яка кровно зацікавлена в гуманітарній присутності на Кримському півострові.

Чи витримає Володимир Олександрович? Бо не все пізнається в грошах і схемах. Нарветься він. Бо не боєць, хоча і сподівається на вічне правління ...