ВизиЯ Точка зрения Лидеры Чому Україна все-таки не Росія та навіть не Біларусь - теракт і ФСБ

Схема через «замінування» цивільних літаків - працює

«Дві великі різниці»: ніби і з Протасєвічем – примусово посаджений літак, і з вагнерівцями мав бути примусово посаджений літак. Але з одного боку – довго готована спецоперація, де цивільних в принципі не мало бути поруч. А з іншого боку: повний літак цивільних, котрий саджали «через бомбу» під загрозою винищувачів.

Затримання Романа Протасевича силами ФСБ-КГБ

Так, ФСБ Росії (бо сумніваюсь, що КГБ Білорусі діяло щонайменше без кураторства ФСБ) довела, що схема з примусовою посадкою літака "через замінування" - цілком робоча. Якщо, звісно, її не "зливає" керівництво держави в останній момент.

Адже для захоплення терористів ПВК "Вагнер" схема була загалом аналогічна: літак, повідомлення про замінування борту, підняття українських ВПС для стимуляції необхідних дій пілота, примусова посадка, фільтрування пасажирів і акуратне "висмикування" потрібних персонажів. Україна отримує в свої руки вбивць і катів, чиї злочини відомі, задокументовані і доведені. І, звісно, жодних міжнародних претензій бути не могло: навпаки, Україна завчасно убезпечила цивільних від контакту з відомими терористами, попередила наступні вбивства і участь в злочинах, не допустила майбутніх жертв терористів.

От тільки влада України в затриманні реальних терористів була не зацікавлена. А влада Білорусі (чи ймовірніше таки Кремль - щоб надійніше ізолювати Лукашенка) була зацікавлена в затриманні звичайного журналіста і редактора. Не тому, що Протасєвіч такий затятий ворог режиму. Як то кажуть, "нічого особистого, просто бізнес". Просто він трапився під руку, плюс дівчина в нього росіянка, плюс телеграм-канал NEXTA в контексті "боротьби з білоруським режимом" все ж доволі відомий навіть в світовому масштабі ресурс, це додало аудиторії новинам. Ну і тому, що такий прецедент був визнаний необхідним до реалізації в найкоротші терміни, мали встигнути перед зустріччю цього тижня Лукашенка з Путіним в Сочі.

Ситуація з захопленням Романа Протасевича демонструє, як Росія анексує Біларусь

Читайте ВизиЯ на Google News

Тому головними лишаються якраз принципові відмінності між двома спецопераціями: здійсненою і нездійсненою, довго готованою і майже «експромтом». Це відмінність у наявності/відсутності в президентів Лукашенка і Зеленського бажання затримати певних осіб. Відмінність в підготовці: залучення цивільних одними і ретельне усунення випадкових цивільних іншими. Ну і базова відмінність: у випадку з вагнерівцями йшлось про реальних терористів, реальне попередження їхніх наступних злочинів.

Лукашенко (чи його кремлівські куратори) хотів затримати - і легко затримав вдаваного "терориста". Зеленський не хотів затримати - і так само легко не затримав реальних терористів.

Заява Подоляка щодо планованих негативних наслідків для України "неіснуючої" спецоперації з затриманням вагнерівців ("...[для] подальшої максимальної дискредитації нашої країни, про що досі щиро жалкують окремі наші "корисні", скажімо так, медійні суб'єкти") справила вже звичне враження. Бо всі розуміють, наскільки би корисним для міжнародного іміджу України (і для нашої позиції в гібридній війні з Росією) було би затримання групи терористів, на яких зібрано вагон доказів. А те, що наші спецслужби впорались би із затриманням чисто, я практично не сумніваюсь.

Розсадка вагнерівців на рейс ТК284 Иінськ-Стамбул

Тим недоречнішими виглядають репліки «какаяразніца», майже звинувачення України в авіатероризмі – мовляв, ми стали би такими ж міжнародними злочинцями як режим Лукашенка, якби спробували затримати вагнерівців.

Це навіть не маніпуляція. Це відверта антиукраїнська пропаганда. Але вона досі не є юридично караною в нас. Тому нам лишається хіба жорстко критикувати тих, хто таке озвучує.