ВизиЯ Точка зрения Экономика Приватизація та збереження робочих місць - два критерія естонських економічних реформ

Як Естонія перетворилася в країну підприємців

Щоб досягти високого та стійкого економічного зростання, Естонії необхідно було дати заряд енергії економіці та людям. Зміна громадської думки, мабуть, найвирішальніше і найважче завдання перехідного періоду.

Естонія - країна підприємців

Без серйозних зрушень у ставленні людей жодна Естонія не змогла б вийти за рамки нав’язаного совєтами соціалізму й перетворитися на «нормальну» державу, з вільним урядом та вільними ринками, керовану верховенством права. За совєтів людей відучили самостійно за себе дбати, виявляти ініціативу чи ризикувати. Багатьох потрібно було позбавити ілюзії – спільної для всіх посткомуністичних країн, – що хтось прийде і залагодить усі їхні проблеми. Необхідно було дати людям заряд енергії, змусити їх діяти, приймати самостійні рішення та брати на себе відповідальність за власне життя.

Щоб ця зміна відбулася, лідери повинні були пробуджувати народ. Потрібно було підтримувати конкуренцію. Зарубіжна взаємодія примушувала місцеві підприємства змінюватися та реорганізовувати своє виробництво. Водночас Естонії знизили дотації, підтримку та дешеві позики для підприємств. У них був простий вибір: потонути чи виплисти. Більшість змогло вижити, але 30% збанкрутувало.

Одним із головних завдань на тій стадії переходу було створити сприятливі умови для роботи підприємств. Це передбачало суттєве зниження втручання держави в економіку та створення нової законодавчої та інституційної рамки. Вирішальну роль відіграла цілісна лібералізація економіки. Країни, що запровадили реформи швидше, опинилися вище на щаблях міжнародного індексу економічної свободи.

Етапи реформування естонської економіки

Щоб позбутися соціалістичної системи, слід було насамперед створити клас власників. Цей виклик потрібно було прийняти якнайшвидше, реалізувавши низку стратегій. Естонія швидко відновила попереднім господарям права на власність, яку було націоналізовано комуністичною владою. Малі підприємства було швидко приватизовано через аукціони.

«Мета приватизації – знайти нових приватних власників, а не максималізувати надходження на користь держави від продажу її активів», - каже економіст Клаус Шваб.

В Естонії метою приватизації було передати власність на державні підприємства у приватні руки. Багато підприємств було продано за дуже низькою ціною, але взято гарантії інвестицій та збереження робочих місць. Програма успішної приватизації неможлива без залучення іноземного капіталу, який приносить не лише інвестиції, а й нові технології, реорганізацію виробництва та нове ставлення на приватизованих підприємствах.

Водночас було знижено вхідні бар’єри для малих підприємств. В Естонії 1992 року було лише дві тисячі підприємств; лише два роки потому їхня кількість зросла до сімдесяти тисяч. Із країни робітників Естонія перетворилася на країну підприємців.

Переважна більшість українців народилися в радянську епоху. Вони звикли, що держава — нянька. Вона відправляла тебе в школу, давала тобі роботу, лікувала, платила пенсії і тд. І ця проблема не зникла. Більшість голосує за популістів, які обіцяють підняти зарплати, пенсії, знизити тарифи, безкоштовну медицину тощо.

На моє переконання, не маю нічого більш огидного ніж так залежати від держави, тому що це безвідповідально. Людина сама відповідальна за своє життя. Держава має не нянчитись, а лише створювати умови, щоб ця людина сама забезпечувала свої різноманітні потреби, розвивалася та будувала своє щастя. А те як вона поставиться до цих цілей, свого життя, — це вже її завдання.