ВизиЯ Государство Право Який правовий статус ділянок та будинок? - політика Украни

Рада узаконила правовий статус землі та земельних ділянок

Голова Верховної Ради підписав законопроєкт №5248, згідно з яким правового статусу набуває земельна ділянка та будинок (інші споруди), які на ній знаходяться.

Рада узаконила землю та будинки

Згідно з діючим законом, відбувається одночасний перехід прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомості. Такі положення стосуються всіх приватних будинков і не торкаються тих об’єктів, які перебувають у державній та комунальній власності.

Інакше кажучи, якщо у вас приватний будинок, то ви отримуєте у власність і будинок, і ділянку, і гараж з майстернею та банею, якщо вони знаходяться на ваші ділянці.

Формально дуже важливий закон, адже виходило, що люди, які проживали в сільській місцевості або мали власність в приватному секторі, були обмежені в своїх правах. Так, операції з купівлі-продажу проводилася регулярно, але проблеми виникали вже після завершення угоди. Особливо з реєстрацію майна в місцевих реєстрах.

Перший висновок — ціна на землю підскочить, адже тепер власність ділянки і будинку, так би мовити, доповнюють один одного. Купуючи землю, ви купляєте і споруди на цій землі.

Другий висновок — вартість комунальних послуг, як і проведення газопостачання, води, каналізації зросте на порядок. Земля ваша, вона вам належить. Але ж газо- і водопроводи, водовідведення та інші проводи-труби знаходяться в комунальній та державній власності. В той же час комунальні підприємства управляються приватними особами, незалежно від форм власності. І ці приватні особи впливають на регіональних князьків, якщо не самі є владою (особливо в селах, маленьких поселеннях та районних містах). Децентралізація, як не дивно, їх особливо не торкнулася, комерційні інтереси збережені, власність теж (бо вона не децентралізована і придбана за “сірими” схемами). Як завжди: труба державна, а прибуток з неї — приватний. Так що всі підстави для подальшої експлуатації поза межами конкуренції у них є. А громадяни будуть змушені платити, бо діватися нікуди, а комфорту хочеться і в старості, і в молодості.

Третє — держава визнала власність. Це добре. Але питання юристам: який правовий статус ділянок і будинків? Поняття “приватної власності” в Україні відсутнє. Так, тепер не можна просто зібрати сесію сільради, прийняти рішення про відчуження земельної ділянки “на користь громади”, а згодом забудувати дві 9-поверхівки замість приватної клініки, яку попередній власник вимушений був знести (бо не міг перенести її повітрям). Але вплив адміністрації залишається саме тому, що приватна власність в Україні — це фейк, і вона прописана в нормах, що регулюють економічні відносини.

Четверте, - окрім розмитого поняття “власність”, в українському законодавстві залишаються такі категорії, як “ділянка під забуду”, “ділянка сільгосппризначення”. Ці категорії описують право чиновників довільним чином визначати, який правовий статус має та чи інша ділянка. А, відповідно, маніпулювати з ціною та правовим статусом землі. На свою користь, звичайно. А внаслідок того, що правила закону №5248 для ділянок, що знаходяться в комунальній та державній власності, не діють, то і корупційний вплив залишається на попередньому рівні. Без жодних змін.

П’яте — нововведення не стосується бізнесу. Ситуація села або містечка: більшість малих підприємств знаходяться в будинках або на відносно великих земельних ділянках. Як їм бути? Переоформлювати все на приватну особу, а згодом не платити податки? Виходить, що держава сама виштовхує бізнес за межі правового поля, а приватну власність вперто не визнає як альтернативу чиновницькому свавіллю? Бо насправді виходить так, що власність не у державі, а у чиновників, які і є самими крутими бізнесменами в цій політекономічній системі.

Що робити?

Приймати закон про приватну власність. Правовим чином пов’язати бізнес та власність. Вивести чиновників зі сфери економічного регулювання. Обмежити в економічних та бюрократичних правх.

А також законодавчо розвести поняття «чиновник» та «громадянин». Щоб вони ніколи не зустрічалися на одному фізичному (тим більше правовому) полі. Тоді, може, зрушуймо в якуйсь сторону...