ВизиЯ Государство Институты 14 липня поховали рештки 78-х жертв НКВД з «Тюрми на Стрийській»

Труни шасливого радянського минулого

І ще трохи про «поважайте наше минуле», «це теж наша історія», «кожен має право на своїх героїв» і решту маячні від бужанських-піховшеків і подібних любителів "совєтського".

Ця синя ріка під розпеченим липневим небом – труни. Суцільні труни.

Поховані сьогодні, 14 липня рештки ще 78-х жертв НКВС з «Тюрми на Стрийській» на додачу до вже відданих землі 486-х, а потім ще 16-х. Це Дрогобич, невеличке містечко на Львівщині. 75 тисяч мешканців, година пішки з кінця в кінець. І більше півтисячі закатованих «асвабадітєлямі» за кілька років (1939-41, 1944-47 і дослідження території ще не завершено).

«У перші тижні війни у в’язницях Галичини російські окупанти вбили і закатували, за приблизними даними, 22 000 людей. Лише у трьох тюрмах Дрогобицької області (Дрогобичі, Стрию, Самборі) близько 4600 людей розстріляли. Переважна більшість убитих – українці. Перед приходом німців тюрми були переповнені і розстріли стали масовими».

І на тлі цих трун нащадки окупантів мають нахабство вимагати від нас «вшанування героїв НКВС/ КДБ» і решти «Красной арміі». Без жодних переймань судяться за повернення вулиць Жукова, Ватутіна, інших м’ясників.

Неспроможність захистити свою історію, своїх мертвих – це серйозна вразливість системи нацбезпеки і не менш серйозна загроза збереженню суверенітету.

Тому кожен з нас має без упину тицяти цих «патріотів СССР» писками в труни й кістки, котрих по Україні мільйони, безіменних і поіменованих, знайдених і ще забутих: «Оце нам «поважати»?! Отаку «історію» шанувати?! Авторів оцього «вшановувати»?!».