Путін зайняв Казахстан

Росія вже не приховує операції з анексії Казахстану. Командування так званим контингентом ОДКБ у цій країні, а простіше кажучи, інтервенційними військами, покладено на командувача ВДВ РФ Андрєя Сердюкова.

Командувач російських окупаційних військ в Казахстані Андрєй Сердюков

Якщо хтось забув, то цей пан у 2014 році керував операцією з захоплення Росією півострова Крим.

Також Андрій Сердюков керував підрозділами російських окупаційних військ на Донбасі, використовуючи позивний “Сєдов”.

За офіційними даними, угрупування окупантів складається з двох російських дивізій, білоруського полку, таджицького батальйону та 70 армянських снайперів, завданням яких є фізичне знищення опозиційних лідерів. Гарячий привіт Ніколу Пашиняну, який сам прийшов на хвилі протестів, а зараз віддає наказ про окупацію Казахстану від імені ОДКБ.

Водночас неофіційні джерела говорять, що Росія масово перекидає війська, кількість дивізій невідома, - хто ж їх порахує! - але проблема в тому, що акімати (міські адміністрації) в російськомовних регіонах вже присягнули на вірність Москві та Путіну. Кремль практично зачистив протести, і наразі приступає до створення “народних республік” за тією ж схемою, що і в Грузії, Молдові та в Україні.

На цьому фоні виникає декілька питань щодо легітимності влади та казахської державності.

  1. Якщо тенденція щодо присягання акіматів на вірність Москві продовжиться, то вірогідність розколу Казахстану на взаємно непов’язані території дуже висока. А відтак ми скоро побачимо “північно-казахстанську народну республіку” або ще декілька подібних утворень. За таких умов центральна влада, враховуючи значну територію республіки, перестає існувати, - навіть інституційно. Важко управляти і впливати на те, де не діють право, органи влади і не функціонує національна валюта.
  2. Щодо легітимності президента Касим-Жомарт Токаєва: присягнувши Путіну і дозволивши введення російських окупаційних військ, він сам обрав для себе роль місцевого “генерал-губернатора”. Але Януковича з нього не вийде: казахи ненавидять росіян, а після відвертої інтервенції, праведна лють не дозволить йому триматися при владі. В якості перехідного правителя Токаєв піде, але потім Росії доведеться призначати фігуру а-ля Єрмолов (Закавказзя, середина 19 ст.) Відповідно, Сердюков може стати такою фігурою, але не факт: він військовий, а Путін звик призначати політиками вихідців з ФСБ. Вони для нього більш керовані, залежні та ментально зрозумілі.
  3. Цікаво, що одним з лідерів спротиву, - якщо казахи наважаться, - може стати Нурсултан Назарбаєв. Але тут є декілька ризиків. По-перше, його теж ненавидять. По-друге, навряд чи Назарбаєв вийде з радикальними гаслами, а інших казахи не сприйматимуть. Тому, навіть якщо за колишнім президентом потягнуться “помірковані”, вірогідність регіоналізації держави зросте на порядок — кланову організацію казахського суспільства ніхто не відміняв.
  4. Ситуація ускладнюється зрадою Токаєва: частина бюрократії, бізнесменів, армії та сил безпеки перейде на його бік або “в принципі” займе провладну позицію. Це означає, що в Казахстані можуть виникнуть декілька сторін: народ, що вийшов на протести і зараз намагається самоорганізуватися в добровольчі батальйони; прокремлівська еліта на чолі з Токаєвим; можливо “помірковані” на чолі з Назарбаєвим; колаборанти, які співпрацюють з росіянами та, власне, РФ, перед якою маячить перспектива створення окупаційних адміністрацій. Казахстану прийдеться пройти пекло війни з Москвою і громадянської війни. Інакше вони не збережуть власну державність.
  5. А яка офіційна позиція України? Зеленський, його офіс, навіть МЗС - мовчать. В той же час в Москві проходить зустріч радників вже “нормандської трійки” — Франції, Німеччини, Росії. Без участі України. Путін готується до зустрічі з Байденом та перемовин Росія-НАТО. Але Зеленський мовчить. Або уважно дивиться, як тоталітарна Росія знищує чергову пострадянську країну.

В самій Україні, та й на Заході, прийнято вважати, що сучасна імперська політика Кремля — це останній ривок Москви перед розпадом Російської імперії. Да ні. Імперія реорганізується, вона обирає нові форми і вбирає в себе нові сили. Біларусь вони вже приєднали. Тепер черга за Казахстаном. Від України РФ не відчепляться. А після того, як вони вирішать всі питання на центрально-азійському, знову повернуться на західний фронт.

Окупаційні будні Казахстану

Нам потрібно зняти рожеві окуляри і зрозуміти: Москва завжди була, є і буде імперським утворенням. Вона завжди існуватиме за рахунок інших, зовнішніх ресурсів та імміграції.

Ми ніколи не вирвемося з імперського простору, поки будемо сприймати росіян як “братів”, тим більше “старших братів”.

Зараз Казахстан платить за дружбу з Московією. За зневагу до власних національних інтересів.

Повстання зародилося на південному сході Казахстану, в промисловому, але по-людськи бідному регіоні. Де качають нафту та газ. Які потім транспортують до Росії, а остання вже продає власний бензин та дизпаливо на казахській землі.

Парадокс? Ні. Проста зневага до себе, яка обернулася війною.

Советская мода 50-х: что носили наши бабушки и дедушки - история СССР Советская мода 50-х: что носили наши бабушки и дедушки 50–е годы прошлого столетия - это более стабильное время после военного... 23 вересня 2021 / Дрес код
Россия переправляет войска в Гюмри, тем самым сдерживая Армению и Грузию Россия перебрасывает войска в Армению По данным Службы безопасности Армении, Россия использует территорию... 02 червня 2018 / Політика
Социобиологическая революция: история, описание, причины, итоги Магия и пандемия: как раньше боролись с чумой В Средние Века чуму лечили лекарствами и молитвами. Сегодня - лекарствами... 29 травня 2021 / Цікавий світ
Блінкен їде до України: стратегічні плани США щодо Зеленського Блінкен їде до Зеленського З’явились чутки щодо настроїв на Банковій перед візитом Блінкена:... 19 січня 2022 / Політика
Погода