ВизиЯ Государство Институты Рейтинг юридичної незалежності державних установ

Офіс Генпрокурори - найбільш юридична незалежна державна установа

Цікаве дослідження презентував недавно Міжнародний центр політичних досліджень, де оприлюднив рейтинг юридичної незалежності державних установ України.

Офіс Генпрокурора - найбільш юридично незалежна інституція, вважають експерти

Згідно з результатами цього дослідження, найбільш незалежними державними інституціями виявилися Уповноважений Верховної Ради з прав людини та Офіс генерального прокурора.

Просто геніально. Або експерти перебувають на службі ОП, або щось із об’єктивністю критеріїв самих дослідників. В методології ми, звичайно, не будемо, а для початку надамо слово самим політологам:

“У рейтингу юридичної незалежності державних установ Офіс генпрокурора набрав 74 бали зі 100, уповноважений Верховної Ради з прав людини теж 74 бали, Національний банк України – 73 бали. Це перша трійка незалежних установ”, – сказала молодший експерт МЦПД з економічних питань Юлія Проценко.

І далі:

“Рада бізнес-омбудсмена набрала найменше балів, також найнижчий рейтинг у Державної податкової служби, Нацкомісії з цінних паперів, Державної митної служби та Державної фіскальної служби“, – зауважила Юлія Проценко.

Іншими словами, 100-відсотково президентська генпрокурорка на стільки незалежна, що може вільно приймати рішення, без відповідного дзвінка Єрмака, Портнова чи Татарова. Або вільно трактувати карально-процесуальні кодекси, в позасудовому порядку визначаючи, хто має переслідуватися прокураторою, а хто — просто перебувати в СІЗО, бо хтось так вирішив. Без суду, під ціледобовим наглядом та повному поліцейському свавіллі.

Тільки за даними Комітету визволення політв’язнів, в Україні більше 3000 незаконно осуджених, зних біля 200 точно визнано “політичними”. Переважно мова йде про хлопців правих поглядів, колишніх атовців і і військових, а також свідків злочинів так званих “правоохоронних органів”.

Ну це таке. Тут же мова про “юридичну незалежність”. Так от, кумівство — це не політична і не юридична незалежність. Це дикість, особливо коли голова держави персонально визнає, хто в Україні “свій”, а хто — “чужий”.

Те ж саме стосується й Голови Нацбанку. Ну, не працює в Україні затверджена процедура призначення вищих чиновників. Насправді вони призначаються чиновниками з ОП, голосуються покірливою монобільшістю, а то взагалі призначаються в неправовий спосіб.

За останні два роки словосполучення “юридично незалежний” або політично незалежний” перетворилося в симулякр: слово є, а речі нема. Коли в країні будується, а суспільство мовчки погоджується на це, бо всі хочуть “твердої руки”, тоді апеляція до права, тим більше з боку наукових установ, набуває чітко вираженого комедійного виразу. Або комерційного звучання: широкомасштабні посадки опонентів під фантастичними приводами явно не корелюють з туманними висновками дослідження.

Тут ще й колесо відкрили: міс Очевидність Юлія Проценко називає фінансові держустанови в якості найбільш залежних. Звичайно, що так, адже вони непублічні, малознайомі і разом із тим дуже впливові, якщо мова йде про договорняки і лобіювання корпоративних інтересів. Для того, щоб зробити такий висновок, дослідження проводити не треба.

Але ж результати псевдонаукових пошуків все ж таки представили. І тут виникає питання:

  • чи найближчим часом ми побачимо кадрові зміни в Державній податковій службі, Нацкомісії з цінних паперів, Державній митній службі та Державній фіскальній службі?
  • чи планується прийняття законів, президентських указів чи розпоряджень кабміну про реорганізацію цих поважних установ?

Адже якщо мова йде про конституювання персоналістського режиму Володимира Зеленського, то логічно переформатувати каральний та фінансово-фіскальний блоки влади. Не заради ж ідеї вони дорвалися до влади...